Інше значення цього слова — використовувати неправильний граматичний рід з певним словом.

Наприклад:
Люди, що тільки вчать німецьку мову, подекуди неправильно використовують рід з деякими словами.

Звертатися не за статтю — використовувати іншу стать або інші слова, що позначають стать, при зверненні до особи, особливо до трансгендера.

На мою думку, у наведених вище прикладай йдеться більше про гендерну самоідентифікацію особи (вчитель/лікар і т д, наприклад, вважає, що перед ним/нею дівчинка (в неї наявні відповідні ознаки), але вана вважає себе хлопцем). Статеві ознаки є вродженими, а ось гендерна ідентифікація - це соціальне явище.

Ґендерна ідентичність – це переживання власної відповідності ґендерним ролям, тобто сукупностям суспільних норм і стереотипів поведінки, характерних для представників/-ниць певної статі (або таким, що приписуються представникам/-цям певної статі суспільно-історичною чи соціокультурною ситуацією). Потрібно розрізняти статеву ідентичність та ґендерну. Людина може володіти чітко визначеною статевою ідентичністю та водночас мати труднощі із ґендерною ідентичністю, переживати невідповідність жіночому чи чоловічому ідеалам. Ґендерна ідентичність залежить здебільшого від соціальних чинників, а не від біологічної природи людини. Для зрілої особистості ґендер стає заміною статі (Гороностай, 2004, c.134). У структурі ґендерної ідентичності можна виділити три компоненти: пізнавальний — усвідомлення приналежності до певної статі й опис себе за допомогою категорій мужності-жіночності. Це Я-образ чоловіка або жінки, усвідомлення ступеня типовості-нетиповості своїх якостей як представника/-ці ґендерної групи; оціночний — припускає оцінку рис особистості та особливостей рольової поведінки шляхом співвіднесення їх з еталонними моделями маскулінності-фемінності; поведінковий — саморепрезентація себе як представника/-ці ґендерної групи, а також подолання криз ідентичності шляхом вибору поведінки відповідно до особистісно значущих цілей і цінностей (Малкина-Пых, 2006, с. 64).